сп'яніти

-і́ю, -і́єш.

Док. до п'яніти. || Виражати стан запаморочення (про посмішку, очі).

••

Сп'яні́ти від у́спіху (від у́спіхів) — втратити здатність тверезо й самокритично оцінювати реальну дійсність під впливом досягнутого в якійсь справі.